Валідність при вимірюванні успішності можна диференціювати за такими критеріями: валідність змісту; валідність відповідності; валідність прогнозу. А також виокремлюють такі класифікації валідності:
Класифікація типів валідності є певною мірою умовною, тому що нерідко для різних критеріїв валідності застосовуються загальні методи визначення, а з іншого боку, одні й ті ж вихідні дані можуть інтерпретуватися з точки зору різних типів валідності.[20] Розрізняють такі типи валідності:
- За віковою диференціацією - тест використовується для різних вікових категорій; для тестів шкільних досягнень - можливість установити оптимальний час проведення тестування (наприклад, розроблений інструментарій краще використати не пізніше, ніж через тиждень після вивчення теми чи тестування доцільно провести в перші два тижні II семестру).[13, c.14]
- Змістова - характеристика тесту, яка відображає ступінь упевненості, що завдання тесту досить повно охоплюють зміст певної сфери знань, тест точно визначає суттєві для цієї діяльності навички, але водночас не перевіряє другорядні в даному разі знання й навички. Змістова валідність залежить від глибини попередньо проведеного авторами тесту аналізу навчального плану й програми, змісту підручників, від точності й повноти формулювання мети навчання. Про змістову валідність складають уявлення зі специфікації тесту й методів, які використовують під час його складання. Змістову валідність установлюють шляхом експертної оцінки конгруетності й технологічної якості всієї множини тестових завдань, розроблених для конкретного тесту за певним обсягом матеріалу. Можна стверджувати, що якщо експертиза конгруентності й технологічної якості всіх тестових завдань для певного критеріального зорієнтованого тесту була проведена ретельно й науково обгрунтована, то для атестації змістова валідність буде високою.[13,c.14] Найбільша сфера застосування змістової валідності - тести навчальних досягнень, особливо критеріально-оієнтовні тести по засвоєнню матеріалів і навичок, а також деякі тести використовуються для відбіру та перерозподілу професійних кадрів. [15, c.88]
- Зовнішня - свідчить, про те, наскільки привабливими та прийнятими є завдання тесту для тих, хто не є експертами-тестологами й можуть мати лише інтуїтивно-суб’єктивне судження про зміст тексту. Для позначення зовнішньої валідності інколи використовують термін “суб’єктивна валідність”. Дані про зовнішню валідність тесту можуть бути отримані шляхом опитування й/або анкетування тестованих.
- Конструктивна - відображає впевненість у тому, що вимірювана тестом властивість має реальний педагогічний або психологічний зміст. Щоб оцінити конструктивну валідність, необхідно якнайточніше описати змінну (психологічний конструкт), для вимірювання якої призначено тест. Приклади таких психологічних конструктів - це інтелект, тривожність, правдивість, креативність. Щоб визначити конструктивну валідність, потрібно:1)сформувати гіпотези щодо зовнішніх змінних, з якими певний тест має корелювати; 2) сформувати гіпотези щодо зовнішніх змінних, з якими певний тест не має корелювати; 3) визначити групи тестованих, які виявлять високі або низькі результати такого тестування. Ці гіпотези мають бути перевірені на великих специфічних вибірках тестованих.
- Критеріальна - характеристика тесту, яка відображає ступінь упевненості, що даний тест правильно оцінює успішність тестованого, реально відображає досягнення певного рівня знань і вмінь;[13,c.14] кореляція результатів методики з іншими критеріями властивостей вимірювання.[15,c.85] Критеріальна валідність визначає ступінь відповідності між результатами тестування й зовнішнім критерієм, який не стосується тесту. Щодо тестів досягнень, то критеріальна валідність визначає, у якій мірі результати тесту можна використати для висновків про успішність тестованого. На практиці критеріальна валідність визначається кореляцією між результатами тестування й зовнішньою критеріальною змінною, зокрема показниками, отриманими шляхом незалежного оцінювання (експертні судження, результати інших тестів, валідність яких уже встановлена). Наприклад, результати вступного тестування до ВНЗ можна вважати валідними, якщо вони добре корелюють з успішністю цих студентів на першому й наступних курсах навчання. Критеріальну валідність поділяють на поточну і прогностичну. [13,c.14]
- Поверхнева - оцінювання тесту тільки за результатами загального (побіжного) ознайомлення з його змістом (формат тесту може бути перевірений на його аутентичність, особливо для тестів із мови, та взаємозв’язок із практикою викладання).
- Порівняльна - передбачає порівняння результатів проведеного тесту, самооцінки тестованих, оцінювання викладачів із результатами іншого тесту, які отримано приблизно в той самий час. Ступінь взаємоузгодженості оцінюється за допомогою коефіцієнта кореляції. Дана валідність використовується у двох випадках: по-перше, якщо новий діагностичний інструмент якісно відрізняється від того, який уже використовували; по-друге, якщо вже існують готові високоякісні тести, що перевіряють ту саму властивість особистості.
- Поточна - характеристика тесту, за якої результати тестування порівнюють з уже відомими показниками підготовленості учнів/студентів за поточний проміжок часу. За допомогою коефіцієнта кореляції результату тесту з результатами інших тестів або інших зовнішніх критеріїв (змінних вимірювання), що існують на момент тестування, можна оцінити тест.
- Прогностична - характеристика тесту, яка відображає ступінь упевненості, що отримані за тест оцінки добре прогнозують майбутні досягнення тестованого (наприклад, у США результати за складання тесту SAT передбачають певний рівень успішності студента у ВНЗ). Для виявлення прогностичної валідності результати одного тесту порівнюють із результатами іншого тесту, який проводять, наприклад, через півроку або рік навчання. Викладач може використати індивідуальні бали студента як такі, що передбачають їхній успіх у майбутньому навчанні чи професійній діяльності тощо. Прогностичну валідність оцінюють за допомогою коефіцієнта кореляції між результатами тестування й певним зовнішнім критерієм (зовнішньою змінною), що характеризуватиме вимірювану властивість у майбутньому. Основна складність визначення такої валідності - вибір вагомого зовнішнього критерію (зовнішньої змінної) в майбутньому. Більш загальне поняття - критеріальна валідність.
- Суб’єктивна - інколи використовують для позначення поняття “зовнішня валідність”.
- Узагальнююча - ступінь збігу балів за два тести, наприклад, ступінь збігу тієї самої характеристики в новому й уже апробованому тесті або в тесті здібностей і тесті досягнень.
Також виокремлюють ще такі види валідностей:
- зовнішня;
- внутрішня;
- дискримінантна;
- диференціальна;
- валідність завдань тесту;
- іманентна;
- інкрементна;
- конвергентна;
- конкурентна;
- конструктна;
- концептуальна;
- критеріальна;
- валідність по діагнозу;
- курикулярна (програмна);
- локальна;
- операціональна;
- очевидна;
- педагогічна;
- перехресна;
- практична;
- передбачувана;
- прогностична;
- проспективна;
- психологічна;
- ретроспективна;
- синтетична;
- змістова;
- відповідності;
- поточна;
- теоретична;
- факторна;
- екологічна;
- експертна;
- емпірична.
