Коефіцієнти валідності

Коефіцієнти валідності є важливими, але далеко не вичерпними характеристиками валідності тесту. Потрібно зазначити, що валідність не вимірюється, про неї тільки судять. У методичних матеріалах до тесту можуть бути наведені коефіцієнти валідності, але про реальну валідність тесту за умов його конкретного використання судять за сукупністю найрізноманітніших видів інформації, що отримана різними способами. Валідність трактується не як щось, виражене кількісно, а як «адекватна», «задовільна», «недостатня» і т.ін. Таким чином, коефіцієнти валідності є лише елементом складного процесу характеристики валідності тесту. [14]

Для визначення валідності результатів тестування засоби кореляційного аналізу  використовують такі прийоми:

• точково-бісеріальний розподіл - це коефіцієнт диференційної здатності завдання, який виражає зв'язок між результатами відповідей на певне завдання з індивідуальними балами вибірки тестованих. Точково-бісеріальний коефіцієнт кореляції – це метод кореляційного аналізу залежності змінних, одна з яких виміряна в шкалі найменувань і приймає тільки 2 значення (наприклад, чоловіки/жінки, відповідь правильна/відповідь неправильна, ознака є/ознаки немає), а друга в шкалі відношень або інтервальній шкалі. Формула розрахунку коефіцієнта точково-бісеріальний кореляції має вигляд:

• коефіцієнт кореляції Пірсона. Лінійний кореляційний аналіз дозволяє встановити прямі зв'язки між змінними величинами за їх абсолютними значеннями. Формула розрахунку коефіцієнта кореляції побудована таким чином, що якщо зв'язок між ознаками має лінійний характер, коефіцієнт Пірсона точно встановлює тісноту цього зв'язку. Тому він називається також коефіцієнтом лінійної кореляції Пірсона.

Коефіцієнт лінійної кореляції відображає міру лінійної залежності між двома змінними. Передбачається, що змінні виміряні в інтервальній шкалі або в шкалі відношень.

Для оцінки сили лінійного кореляційного зв'язку призначений вибірковий коефіцієнт кореляції.

• коефіцієнт асоціації

Якщо певна властивість володіє альтернативною варіацією ("так", "ні"; "добре", "погано" та ін.), то результати спостережень можна представити у вигляді таблиці асоціації, яку також називають 2×2 таблицею або чотириклітковою таблицею (Рис.1.). Тісноту зв'язку між якісними ознаками y і x, які групують у вигляді такої таблиці, вимірюють за допомогою коефіцієнта асоціації, запропонованого К. Пірсоном в 1901 р.

	Наявність ознаки	Відсутність ознаки
1-ша ознака	A	B
2-га ознака	C	D

Рис.1. Таблиця для обчислення коефіцієнтів асоціації та контингенції

• коефіцієнт контингенції

Якщо варіацію якісної ознаки досліджуваного явища можна розбити не на дві групи, (як у випадку дихотомічної ознаки), а на кілька груп, то відповідний числовий матеріал розміщують у вигляді таблиці з кількома рядками та стовпцями. Така таблиця називається таблицею контингенції.

Позначення елементів таблиці

Критерії оцінювання	Результати (рівні навчальних досягнень)
	Низький	Середній	Достатній	Високий	Сума
Ознака 1	q11	q12	q13	q14	q1
Ознака 2	q21	q22	q23	q24	q2
Ознака 3	q31	q32	q33	q34	q3
Сума	Q1	Q2	Q3	Q4	n

Рис. 1.2. Таблиця контингенції

• Рангово-бісеріальний коефіцієнт кореляції

Випадки, коли одна зі змінних (наприклад Х) представлена в дихотомічній шкалі, а інша Y в ранговій (порядковій), для опрацювання таких даних застосувують коефіцієнт рангово-бісеріальної кореляції.

Даний коефіцієнт застосовують при перевірці валідності тестів.

Розглянувши основні критерії валідності тестових завдань, можливо зробити висновок, що валідність вимірюється лише експериментальним шляхом за допомогою дослідної групи, яка разом з експертами визначає дидактичні методи запропонованих тестових завдань.

Проте, важливо не тільки вимірювати не тільки вимірювати валідність, але головне, на етапі розробки забезпечити її. Проблема валідності прямо визначає ефективність тесту. Виявлення факту не валідності у кінці розробки фактично перекреслює всю виконану роботу. Тому на етапі розробки слід передбачити можливі заходи забезпечення валідності.